Концепція програми сприяння розвитку молодіжного підприємництва та подолання молодіжного безробіття - 12 Липня 2010 - .:СПІЛКА ПРОЄВРОПЕЙСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ:. - RES PUBLICA



 
Меню сайту

Розділи новин
Актуально [2]
Європейська інтеграція [39]
Україна-НАТО [10]
Анонси подій [9]
Діяльність НУО [11]
Освіта. Навчання [51]
Болонський процес [0]
Політикум [0]
Громада та влада [37]
Грантові програми, конкурси [2]
Законодавство [0]
Аналітика [0]
Погляд. Версії [0]
Різне [23]

Календар новин
«   Липень 2010   »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

Поговоримо!
200

Наше опитування
Чи повинна Україна бути частиною ЄС?
Усього відповідей: 103



Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0
Вітаю Вас, Гість · RSS 31.05.2014, 11:35

 
Головна » 2010 » Липень » 12 » Концепція програми сприяння розвитку молодіжного підприємництва та подолання молодіжного безробіття

Концепція програми сприяння розвитку молодіжного підприємництва та подолання молодіжного безробіття
16:15
Концепція програми сприяння розвитку молодіжного підприємництва
та подолання молодіжного безробіття

Розділ 1. Актуальність проблеми

Розділ 2. Основні засади політики розвитку молодіжного підприємництва та боротьби з молодіжним безробіттям
2.1. Актуальні для молоді економічні проблеми, що виникли у результаті економічної кризи
2.2. Що гальмує розвиток молодіжного підприємництва
2.3. Основні напрямки політики держави щодо розвитку молодіжного підприємництва та подолання з молодіжного безробіття
2.4. Вдалі приклади діяльності місцевої влади і громади\бізнесу у вирішенні проблем у сфері молодіжного підприємництва та безробіття серед молоді (приклади 5 регіонів- Донецьк, Харків, Симферополь, Львів, Чернігів)
2.5. Основні напрямки політики розвитку молодіжного підприємництва та боротьби з молодіжним безробіттям

Розділ 3. Шляхи реалізації Доктрини

Вступ. Актуальність проблеми.
Теза 1. Молодь – це потужний людський ресурс. Підтримка молодих людей, їхнє залучення до творчої, активної участі в житті суспільства - це інвестиції в розвиток стратегічних ресурсів держави. Підтримка розвитку малого підприємництва, і безпосередньо малого бізнесу серед молоді, в умовах економічної кризи – вкрай важливий напрямок державної політики. Вивільнення працівників, зростання безробіття, інфляційні процеси є викликом системі державного управління. За таких умов мале підприємництво зосереджується саме на створенні робочих місць та стимулюванні самостійної економічної діяльності. Держава ж має залучати до самостійної підприємницької діяльності вільну робочу силу. Це можливо, в законодавчому плані, - шляхом законодавчого закріплення понять «молодий підприємець», «молодіжне підприємництво»; в економічному плані, - шляхом лібералізації ведення господарської діяльності – зменшення кількості обов'язкових процедур податкового та бухгалтерського обліку та спрощення правил перевірок умов ліцензування, сертифікації та інших норм технічного регулювання; в освітньому – шляхом подолання віддаленості системи освіти від умов бізнесу в країні, організації профорієнтаційної роботи на рівні навчальних закладів різного рівня, регулювання і планування державного замовлення, прогнозуванні потреби фахівців тощо. Ми пропонуємо включити до Доктрини положення про законодавче визначення термінів «молодий підприємець» та «молодіжне підприємство» з метою більш чіткого закріплення рамок для «клієнтів» державних програм підтримки підприємництва в молодіжному середовищі. Наприклад, визначення для терміну «молодий підприємець» має бути наступним – це людина віком від 18 до 35 років, яка має підприємницький стаж не більше 5-ти років.

Теза 2. Проведення Україною курсу реформ буде ефективним та успішним лише за активної участі молоді у цьому процесі, тому проголошення найважливіших пріоритетів розвитку молодіжної політики є стратегічним завданням держави. Успішна реалізація проголошених пріоритетів приведе до якісних змін у суспільстві, модернізації всіх сфер суспільного життя. У цьому процесі велику роль повинна відіграти сама молодь, адже основною умовою розвитку, адже включення молоді у процеси прийняття рішень є основною умовою розвитку потенціалу держави.
Нова модель системи управління молодіжною сферою має бути відкритою і демократичною, в якій передбачається забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки на центральному та регіональному рівнях. Соціальне партнерство є обов’язковою умовою ефективного управління та розв’язання нагальних проблем молоді.
Ключовим у цьому процесі повинен спати розвиток молодіжного підприємництва. Держава та суспільство мають забезпечити випереджальний та інноваційний розвиток молодіжного підприємництва, рівні можливості для розкриття творчого, професійного, інтелектуального потенціалу молоді, набуття молоддю професійного досвіду, конкурентноздатність на ринку праці, якісну освіту.
Проте, упродовж усіх років незалежності держави влада лише декларувала своє партнерство з бізнесом, а насправді не зробила жодного рішучого, конкретного, серйозного кроку, який би суттєво поліпшив умови ведення бізнесу в Україні. Інституції та програми підтримки підприємництва, які є в Україні, скеровані, головним чином, на вирішення другорядних, а не ключових проблем розвитку бізнесу. Вони, швидше, створюють видимість співпраці між бізнесом і владою і часто насправді просто відволікають від вирішення головних проблем.

Теза 3. Як відомо, світова економічна криза призвела до збільшення рівня безробіття у світи в цілому і в Україні у тому числі. І якщо дивитися на соціальні верстви населення то рівень безробіття молоді є найвищим серед усього населення, зокрема, у містах та міських поселеннях рівень безробіття молоді вищий ніж у сільській місцевості. Крім того молоді люди стикаються із проблемами так званого першого працевлаштування, оскільки не мають практики роботи. Зокрема, щодо причин виникнення молодіжного безробіття в Україні можна виділити наступні:
- Небажання підприємців-роботодавців брати «некваліфіковану молодь» (без досвіду роботи) на роботу. Особливо це стосується молодих дівчат/жінок, тому, що існує висока ймовірність декретних відпусток для такої категорії молодих людей, що може накласти для підприємців додаткові соціальні видатки.
- Відсутність стимулів для підприємців брати на роботу молодь. Коли підприємець бере молодого працівника він стикається з такими ризиками: низька кваліфікація, чи відсутність практики молодого працівника можуть пошкодити основні засоби виробництва чи призвести до інших фінансових збитків, а додаткове навчання молодих працівників тягне за собою додаткові витрати підприємця.
- Катастрофічний розрив між програмами навчання у вузах і потребами підприємців. Спеціальності, які готують більшість навчальних закладів чи курсів не відповідають потребам роботодавців: наприклад, масово навчальні заклади готують юристів, менеджерів і бухгалтерів, натомість роботодавцям потрібні будівельники, електро-газо-зварювальники, офіціанти, бармени інші робочі професії.
- Низькі офіційні зарплати для молодих працівників в наявних робочих вакансіях, як результат - молоді безробітні не бажають працювати по наявних в Центрах зайнятості вакансіях.
- Низький рівень кваліфікації, що отримують студенти закінчуючи свої вузи. Також слід відзначити розвинуту корупцію серед викладачів підчас проміжних контролів успішності студентів (заліки і екзамени).
- Не сприяє молодіжному підприємництву і спроби переходу вищої освіти на булонську систему. Зокрема, студенти, які працюють і навчаються досить часто вимушені пропускати заняття, а це суттєво впливає на успішність студента.
- Корупція при влаштуванні на «престижні» вакансії на сьогодні займає чільне місце як у державних органах (особливо в правоохоронних – суди, міліція, прокуратура, виконавча служба, держслужба, податкова, митниця тощо) так і на великих підприємствах.
Отже, проблема з молодіжним підприємництвом в нашій країні системна. Для підтримки підприємництва потрібно провести реформи у сфері оподаткування, системі освіти, взагалі державному підході до цієї проблеми.

Теза 4. Метою підтримки молодіжного підприємництва повинно стати створення сприятливих умов для його розвитку, зменшення рівня безробіття серед молоді шляхом залучення її до підприємницької діяльності.
Основними завданнями розвитку молодіжного підприємництва є:
- Сприяння розвитку підприємницького сектору як невід’ємної частини економіки.
- Адаптація молоді до умов ринкової економіки.
- Створення умов для активізації молодіжного підприємництва.
- Запровадження ефективних механізмів співробітництва органів державної влади і громадських об’єднань молодих підприємців для розв’язання соціально-економічних проблем. Громадські організації, зокрема профільні, повинні займатися притаманною саме їм справою – адвокацією питань молодіжного підприємництва.
- Удосконалення інфраструктури підтримки молодіжного підприємництва, елементи якої надають інформаційно-консультаційну та методичну допомогу у створенні та функціонуванні суб’єктів підприємництва.
- Вироблення як фіскальних так і не фіскальних стимуляторів для бізнесу, аби відбувалося реальне працевлаштування з виплатою заробітних плат та відрахуванням у всі державні фонди, щоб замість грошей у конверті молодь з початку своєї професійної діяльності мала соціальні гарантії, запис про термін та досвід роботи у трудовій книзі тощо.
- Розширення можливостей молоді для отримання кредитів та інвестицій на провадження підприємницької діяльності.
- Зменшення соціально-психологічної напруженості серед молоді.
- Здійснення фінансово-кредитної підтримки бізнес-ініціатив молоді.
- Стимулювання бізнесу з боку держави до розвитку діяльності у галузі працевлаштування та молодіжного працевлаштування зокрема.
- Розвиток інституту волонтерства. інститут волонтерства може і повинен надавати молодим людям можливість отримувати перший організаційний досвід, досвід і мотив особистісного зростання тощо, таким чином держава має створити умови аби молодь, що проходить волонтерську службу, системно здійснює волонтерську діяльність, отримувала певні соціальні пільги.
- Пропагування активної участі молоді у діяльності молодіжних організацій, як запорука розвитку лідерських та підприємницьких якостей.

Теза 5. Підтримка регіональних та місцевих громадських ініціатив молоді повинна стати пріоритетним напрямом діяльності центральних та місцевих органів влади.
Поява такого документу, як Концепція розвитку молодіжного підприємництва та боротьби з молодіжним безробіттям є відповіддю на потреби сьогодення у реформуванні молодіжної політики. Інноваційний характер доктрини покликаний забезпечити послідовну розробку концепцій, стратегій, політичних рекомендацій, програм дій Уряду, місцевих органів влади та суспільства, спрямованих на реалізацію її положень. Державна політика розвитку малого підприємництва має стати поштовхом до децентралізації та деконцентрації влади, зміщенням акцентів із національного рівня на рівень місцевого самоврядування й місцевої влади.
Щодо можливостей та обов’язків органів місцевого самоврядування можна виділити наступне:
- Необхідно на законодавчому рівні внести зміни, які б дозволили зменшити адміністрування на місцевому рівні, реально полегшили реєстрацію підприємств та підприємців, зменшили кількість узгоджень, довідок та реєстрів, за які молодий бізнесмен-початківець має обов’язково сплачувати, при цьому не отримуючи нічого окрім чергового папірця.
- Органи місцевого самоврядування повинні розробляти місцеві конкурсні заходи спрямовані на пошук та підтримку молодих бізнесменів, при цьому важливо аби молоді бізнесмени мали змогу не лише представити свої бізнес плани, посісти призові місця конкурсу, але й отримати фінансово-кредитну підтримку на їх реалізацію. У регіональному та місцевих бюджетах повинен закладатися окремий рядок на такі конкурси.
- Органи місцевого самоврядування повинні закладати у бюджети розвитку кошти на підтримку бізнес-проектів молодих підприємців, що виділятимуться на засадах прозорих конкурсів
- З метою реальної підтримки ініціатив молодіжних організацій, що сприятимуть розвитку лідерських якостей молоді, органи місцевого самоврядування повинні розширити рамки та в повному обсязі використовувати механізми соціального замовлення

Теза 6. Концепція – узагальнює думки цільових груп щодо подолання безробіття серед молоді та розвитку молодіжного підприємництва; не є альтернативою державних програм, а деталізує та конкретизує деякі їх норми та положення щодо розвитку молодіжного підприємництва

2. Основні засади політики розвитку молодіжного підприємництва та боротьби з молодіжним безробіттям
2.1. Актуальні для молоді економічні проблеми, що виникли у результаті економічної кризи
А) Незважаючи на декларації, на практиці вирішення проблем трудової зайнятості молоді не належить до пріоритетних завдань органів влади: центри зайнятості працюють тільки з особами, які зареєстровані як безробітні, міністерство цікавить переважно Євро-2012, відділи у справах сім’ї та молоді мало чисельні, заходи не фінансуються
Б) Дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили. Однією із головних причин такого дисбалансу є відсутність державного прогнозування потреб економіки у молодих спеціалістах
В) Проблеми, пов’язані з профорієнтаційною роботою на рівні навчальних закладів різного рівня, підготовкою студентів до праці
- Низький рівень знань, практичних навичок у випускників вишів. Як наслідок, молодь не цікава підприємцю, і не хоче адаптуватись до потреб працедавця.
- Віддаленість системи освіти від умов бізнесу в країні: немає можливості студентами отримати практику на підприємствах.
- Непоінформованість про різні аспекти підприємницької діяльності.
- Завищений рівень самооцінки у молоді, випускників вишів: молодь не адаптована до сучасних реалій.
- Проблема якісної освіти, і як наслідок, якісних фахівців навіть.
- Проблема виховання з дитинства у родині, відношення до праці; висока залежність школярів від батьківського рішення, де навчатись.
- Неможливість суміщати навчання на стаціонарі, і працювати, відсутність гарантій оплати короткотермінової роботи для студентів.
- Відсутність зв’язку між учбовими закладами та підприємствами на предмет проходження виробничої практики.
Г) Проблеми, безпосередньо пов’язані з працевлаштуванням
- Складність зареєструватися на біржі.
- Проблема відсутності вакансій.
- Використання випробовувального терміну при працевлаштуванні для експлуатації молоді.
- Замкнуте коло, в яке потрапляють молоді фахівці-випускники: на роботу не беруть, оскільки немає досвіду, а досвіду не може бути, оскільки їх ніхто не бере на роботу.
- Дискримінація за віком.
- У молоді немає цінності трудової книжки, важлива тільки висока оплата праці.
- Неготовність самих наших підприємств за технічними та іншими умовами праці до вимог молоді (застарілі технології, обладнання, умови праці).
- Проблема обману на ринку праці: появляються вакансії, беруть на них молодь, але за місяць звільняють, майже не оплатив працю.
- Проблема негативного іміджу молоді у працедавця, і нічого не робиться для того, щоб змінювати відношення до молоді.
- Пасивність студентів, особливо комерційних вишів через недостатнє інформування щодо програм та проектів, які реалізуються в місті.
Д) Проблеми державних установ
- Центри соціальних служб для молоді можуть тільки консультувати молодь, а реально допомагати не можуть, як і Міністерство у справах сім’ї, молоді і гендерної політики через скорочення фінансування окремих напрямків роботи - місцеві бюджети на сьогодні не можуть підтримувати окремі місцеві програми.
- Проблема неузгодженості дій між різними уповноваженими державними органами - проблеми координації зусиль між різними відомствами.
- Проблеми дітей сиріт та молоді, яка повертається з місць позбавлення волі - це і проблема квот для окремих верств населення, і реєстрації в центрах зайнятості.

2.2. Що гальмує розвиток молодіжного підприємництва
- Правова неврегульованість (відсутність законодавчо закріплених понять «молодий підприємець», «молодіжне підприємництво».
- Відсутність фінансових ресурсів, нестабільна політична та економічна ситуація в країні. Проблема стартового капіталу для початку ведення бізнесу. Проблема відсутності молодіжного кредитування
- Скорочення державних програм в 2009 році. Основні кошти зараз в умовах кризи йдуть на покриття допомоги з безробіття, немає можливості фінансувати окремі програми. На сьогодні держава відокремилась від проблем молодіжного підприємництва.
- Молоді не вистачає консультування з боку держави та вузів з питань підприємництва.
- Низький рівень професійної підготовки підприємців, недосконалість освітньої системи у сфері бізнесу.
- Невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу. Страх перед податківцями.
- Крадіжка бізнес-ідей: людина прийшла на фірму, щоб поділитися своїми думками відносно перевезення та продажу води, а їй сказали, що вони таким не займаються. А самі через деякий час реалізували цю ідею.
- Незахищеність, незаконні дії проти молодого спеціаліста на робочому місці.
- Культивування в суспільстві і зокрема в ЗМІ образу «прожигателей жизни».
- Рейдерство в бізнес-середовищі.

2.3. Основними напрямками політики держави щодо розвитку молодіжного підприємництва та подолання молодіжного безробіття повинні стати:
- Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності.
- Впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва серед молоді.
- Сприяння формуванню й розвитку малого підприємництва серед молоді, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства
- Формування умов для забезпечення зайнятості молодого населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.
- Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримку суб’єктів малого підприємництва серед молоді.
- Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності.
- Встановлення системи пільг для суб’єктів малого підприємництва, у тому числі пом’якшення податкової політики.
- Впровадження державного прогнозування потреб економіки у молодих спеціалістах.
- Впровадження профорієнтаційної роботи на рівні навчальних закладів різного рівня
- Ліквідація професійної дискримінації за віком.
- Подолання проблеми негативного іміджу молоді у працедавця.

2.4. Вдалі приклади діяльності місцевої влади і громади\бізнесу у вирішенні проблем у сфері молодіжного підприємництва та безробіття серед молоді
Крим:
Ініціативи влади
- Затвердження окремих навчальних програм на базі регіональних центрів зайнятості.
- Робота Республіканського хозрозрахункового молодіжного центру зайнятості при Міністерстві сім’ї, молоді і гендерної політики (існував до 2005 р.), його завдання: пошук інформації про робочі вакансії, консультування, працевлаштування.;
- Спільна ініціатива громадської організації Спілка сприяння розвиткові сільського зеленого туризму в Криму з Республіканським центром зайнятості по проведенню профорієнтаційних уроків «Живи й працюй в сільському Криму» в шести районах Криму.
- Відкриття Республіканським центром зайнятості інформаційних терміналів в школах, поки що тільки в Сімферополі, та декількох районах.

Ініціативи бізнес асоціацій\громадських організацій
- Великі корпорації допомагають молоді навчанням, тренінгами, практикою: Євромережа, Київстар, МакДональдс, завод «Фіолент».
- Ініціативи громадських організацій: короткотермінові курси з проблем пошуку роботи. Досвід стажувань в рамках програм «Молодіжної альтернативи».
- Торгово-промислова палата (ТПП) співпрацює з центрами зайнятості – курси для безробітних (підготовка бізнес-планів, відкриття своєї справи). Окремий напрямок співпраці ТПП – курси для жінок безробітних та для молоді; Окремий напрямок роботи ТПП зі студентами, організація практик, також проведення міжнародних заходів (2009 рік. – міжнародний симпозіум «Трансфер технологій - від науки до бізнесу», перенесення досвіду різних країн), франчайзинг як напрямок роботи – курси для безробітних.
- Робота у сфері народних ремесел: курси, майстри, окремі ініціативи з відновлення традиційних ремесел (наприклад, цех золотошвей (гаптарок) в Бахчисараї), але не має підтримки державних структур.
- Локальні ініціативи, коли окремі вчителі, майстри з виготовлення традиційних виробів навчають дітей у школі.
- Компанія «Правовий альянс» - щорічний стипендіальний конкурс з 2004 р., відбір серед студентів, випускників, яких працевлаштовують, фірма також проводить безкоштовні тренінги з юридичних питань (http://konkurs.legalalliance.com.ua/).
- Досвід співпраці Спілки сприяння розвиткові сільського зеленого туризму в Криму з Бахчисарайським центром зайнятості: підготовка групи килимоткаль (центр зайнятості оплачував роботу майстра, купував матеріали).
- Семінари громадських організацій з міністерством економіки з проблем активізації розвитку підприємництва в Красногвардійському районі.
- Робота бізнес-інкубаторів.
- Інновації в школах та вузах: Ялта – будівельне ПТУ (працюють за новими програмами, нова методика підготовки фахівці, нові класифікації – напрямок енергозбереження – про це не знають в державних структурах – цей вуз може бути базовим для проведення семінарів-тренінгів для власників міні готелів).
- Тренінги молодіжних ГО для молодих фермерів (Асоціація фермерів, Асоціація сільської молоді Криму).

Донецьк
Ініціативи влади
- При облдержадміністрації студенти старших курсів проходять навчання та практику. За результатами складених тестів деякі із них залишаються працювати в органах місцевого самоврядування, деякі в органах державної влади, деяких заносять до списку кадрового резерву держслужбовців.
- Органи місцевого самоврядування виступили з пропозицією закріплення професійно-технічного училища за підприємством але відсутній механізм такої співпраці.

Ініціативи бізнес асоціацій\громадських організацій
- Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського уклав договори із підприємствами. Студенти, починаючи з 3-го курсу працюють на даних підприємствах та навчаються у виші.
- Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків Донецької міської ради виступило з ініціативою та приймає на стажування соціально-незахищену молодь (сироти, з багатодітних сімей), кращих залишають працювати в управлінні.
- Комунальне підприємство «Молодіжний центр праці» Донецької облдержадміністрації спільно з Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського на початку 2010 року планують проведення «Всеукраїнського інвестиційного самміту»(налагодження контакту студентів з інвесторами).
- Відродження акції «трудові загони»(в 2010 році прийняло участь близько 2000 молоді).

Харків
Ініціативи влади
- Створення молодіжного центру праці у складі Харківського обласного центру молоді .
- Організація діяльності молодіжних трудових загонів.
- Проведення ярмарок вакансій для молоді.
- Проведення конкурсів бізнес-планів для молоді, молодих підприємців тощо.
- Проект ранньої профорієнтації в Харківській області.

Ініціативи бізнес асоціацій\громадських організацій
- Конкурс бізнес-ідей Спілки молодих підприємців Харківщини.
- Організація навчальних семінарів для молодих підприємців та безробітних членами громадських організацій.
- Громадські центри зайнятості при вищих навчальних закладах Харкова (на жаль зараз не працюють).
- Виставки ВНЗ для майбутніх абітурієнтів.

2.5. Які можуть бути перешкоди щодо прийняття цієї концепції та впровадження на регіональному рівні?
- Відсутність стратегії розвитку регіону в цілому (мікрорегіонів) і локальних програм, які б враховували б специфіку кожного регіону, потреби ринку праці (на сьогодні кожний студент не знає потреби свого регіону у фахівцях його/її спеціальності). У випадку, коли є такий план, місцевий підприємець зможе готувати фахівців, місцева молодь буде бачити перспективи залишитися в своєму регіоні.
- Непоінформованість населення щодо ситуації на ринку праці.
- Відсутність механізмів взаємодії державних органів, громадських організацій і населення. Потрібно налагоджувати співпрацю, хоча б на рівні обміну інформації;
- Низька активність громадськості, відсутність громадських рад при органах влади, які відповідають за питання молодіжного працевлаштування, низька активність молодіжних організацій, асоціацій студентів.
- Відсутність державного фінансування.
- Відсутність реальної можливості получити практичні знання студентами (якісної практики, стажування).
- Відсутність політичної волі щодо вирішення питань молодіжного безробіття на місцевому рівні.

3. Шляхи реалізації Доктрини
3.1. Яким може бути план дій визначених цільових груп щодо забезпечення зайнятості молоді та розвитку молодіжного підприємництва
Пропозиції та ініціативи, спрямовані на вирішення проблем профорієнтації, навчання та перекваліфікації:
- Реформування системи освіти і вищої, і середньої: приведення системи освіти до європейських, американських стандартів орієнтації на спеціальність.
- Інформування студентів про існуючі програми навчання за кордоном, хоча тоді треба долати проблему відтоку кращих фахівців з України.
- Підвищення професіональної освіти самих викладачів вузів, поширення використання інноваційних методів викладання.
- Підвищення престижу робітничих спеціальностей.
- Проведення курсів для випускників за окремими напрямками, актуальними для регіону.
- Розміщувати на сайті навчального закладу таблицю з балами студента.
- Перенесення або поширення досвіду довготермінової практики для студентів впродовж може двох років (хоча б півроку) (4-5 курси), тоді підприємець буде зацікавлений виховати фахівця, вкласти в нього кошти, і утримати на своєму підприємстві.
- Поширення досвіду окремих компаній - ініціювання щорічних конкурсів, відбору студентів, випускників з подальшим працевлаштуванням.
- Поширення досвіду міжвузівських угод на проходження практики
- В рамках шкільної освіти удосконалити професійну орієнтацію шляхом об’єднання зусиль всіх зацікавлених сторін (батьків, школи, місцевої влади), поширення зарубіжного досвіду тижневих тестових візитів-стажувань старшокласників у різних закладах.
- Налагодити взаємодію вищих учбових закладів із службами зайнятості щодо інформування студентів щодо ситуації на ринку праці, встановити обов’язкові «стенди зайнятості» у вузах.
- Забезпечити більш широке залучення громадськості до контролю за виконанням інформаційної роботи служб зайнятості
- На законодавчому рівні закріпити право вузів створювати свої бізнес-інкубатори (в структурі вузів), які ведуть інноваційну діяльність, забезпечуючи зв’язок теорії і практики, які були б звільнені від податків, або мали пільги; забезпечення реклами таких виробництв.
- Сприяти розробці мотиваційних програм для «пасивної» молоді.
- Поширення досвіду шкільної профорієнтації: старшокласники, які вивчили основи будь-якої професії їздять по іншим школам і розказують про ці професії (разом з центрами зайнятості)
- Створення при університетських підприємств (наприклад, університет гостинності, ресторан, де студенти надають послуги і заробляють).
- Реформування освітньої політики на селі, щоб діти були зацікавлені залишатися, досвід інших країн у відновленні пришкільних участків у сільській місцевості;
- Розвиток волонтерства серед молоді

Ініціативи, спрямовані безпосередньо на роботу з безробітною молоддю:
- Лобіювання ініціативи про те, що всі регіональні програми розвитку будь-якого рівня повинні включати пункти щодо підтримки молоді.
- Сприяти створенню в кожному регіоні нових робочих місць відповідно до специфіки економічного розвитку регіону (туризм, сільське господарство та інше)
- Запровадження ефективного середньострокового прогнозування ринку праці.
- Відповідно результатам прогнозування – впровадження державного регулювання спеціальностей та професій з метою корегування державного замовлення та профорієнтаційних заходів.
- Впровадження стажування для студентів на діючих підприємствах та організаціях з метою забезпечення досвіду для майбутніх молодих спеціалістів.
- Поширення вторинної зайнятості для молоді.
- Розвиток кластерних ініціатив підприємницької діяльності.
- Сприяння поширенню соціальної відповідальності великого бізнесу щодо підтримки молоді.
- Сприяння створенню позитивному іміджу молодого підприємця.
- Сприяння легалізації трудових відносин, формуванню чітких привілеїв для молоді, закріплених в контрактах. Сприяння зміні відношення молоді (зміна громадської думки у суспільстві) до обов’язковості легалізації трудових відносин. Наприклад, через популяризацію програм пенсійного страхування.
- Обов’язкова оцінка громадськістю ефективності діючих державних і регіональних програм забезпечення молоді роботою, вирішення проблем молодіжного безробіття. Рекомендувати включення в будь-які державні програми наступного пункту: «Як реалізація цієї програми відобразиться на молодіжній зайнятості»
- Розвиток системи фінансування для молоді для початку ведення справи (кредити та інші форми).
- Розвиток програм іпотечного кредитування – житло для молоді – квартира як кредитний ресурс для самостійного життя, стимул, що почати активно працювати.
- Залучення інвестицій у створення навчально-виробничого комбінату для молоді.
- Стимулювання підприємців приймати молодь на роботу, давати проявити себе молоді, не звільняти – податкові пільги для тих приймає молодих фахівців (практика інших країн).
- Сприяння підвищенню іміджу бізнесменів, які допомагають молоді (якщо бізнесмен в інших країнах допомагає молоді, про нього знають, друкують в журналах).
- Введення квот для молоді на підприємствах та надання гарантій з боку держави.
- Створення регіональних комунальних установ щодо підтримки молодіжного підприємництва.
- Переорієнтація програм центрів зайнятості на конкретне фінансування молодіжних бізнес проектів за результатами розгляду бізнес-планів.
- Розвиток системи консультування для молодих фахівців – телефони довіри, активізація байтів з юридичними питаннями та інші форми, наприклад, створення молодіжного каналу в ЗМІ.
- Ведення чорного списку підприємств, які не оплачують працю молоді, безпідставно звільняють – це могли б робити громадські організації.
- Розвиток сектору громадських організацій – це теж можливість для молоді знайти роботу, проявити себе.
- Соціальні програми стимулювання підтримки існуючими бізнесменами молоді –податкові або інші пільги для тих, хто підтримує молодь.
- Створення державних гарантій для тих молодих людей, хто вирішив займатись бізнесом.
- Проведення регулярних ярмарок вакансій.
- Створення законодавчих умов для само зайнятості (статус само зайнятого); само зайнятість може бути рішенням проблеми зайнятості в сільській місцевості; поширення досвіду сімейного бізнесу.
- Пропаганда підприємництва на телебаченні, в тому числі художніми методами.
- Потреба в тренінгах з написання проектів, спрямованих на вирішення проблем молодіжної зайнятості, спільно для представників влади, місцевого самоврядування і локальних ГО.
- Створення єдиного, можливо на регіональному рівні, Інтернет-ресурсу (лінки на нормативну базу та інше – правові питання, досвід, можливості грантові та інше).
- Інформування про існуючі програми навчання за кордоном; стимулюючи молодь до повернення і праці в країні.
- Створення симбіозу мережі бізнес-інкубаторів, кредитних установ і інноваційних/технологічних парків, які б об’єднали бізнес з навчальними закладами змогло б частково вирішити проблему молодіжного безробіття через стимулювання молодіжного підприємництва.
- Активізація роботи бізнес-інкубаторів;
- Активізація гендерної просвіти (як компонент для тренінгів для молодих підприємців).
- Створення окремих програм для молоді інвалідів (особливі можливості, пільги для бізнесу.
- Поширення досвіду молодіжних трудових загонів для сезонної роботи.

Категорія: Діяльність НУО | Переглядів: 1858 | Додав: george | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Створити сайт безкоштовно