Френсіс Кернкрос, ректор коледжу Екзетер Оксфордського університету вважає, що в Україні забагато малих ВНЗ, які просто не відповідають своєму високому званню і не можуть готувати справді висококваліфікованих фахівців. А українські викладачі у своїй більшості не намагаються професійно самовдосконалюватися.

«Викладачі викладають роками одне й те саме і роблять це точнісінько так само, як і роками раніше, – зауважує Френсіс Кернкрос. – Вони не читають сучасної міжнародної літератури зі свого фаху і не знайомі з останніми міжнародно важливими працями. Наступна проблема – недостатній наголос на вивчення англійської – універсальної мови науки. Якщо українці не знають її, то вони просто відрізані від наукового світу. До того ж, в Україні дуже багато хабарництва у цій сфері. Крім того, студенти дозволяють собі списувати на екзаменах. В Америці чи Англії за такі речі відраховують. В Україні ж можливо взяти мобільний телефон на пару або просто вийти в коридор і списати чи навіть здати чужу роботу замість своєї».

Боротьба за робочі місця

Як працедавець для молодих фахівців, голова правління одного з міжнародних банків Володимир Лавренчук головними перепонами конкурентоспроможності українських випускників називає незнання англійської мови – мови міжнародного спілкування й відсутність навичок комунікації.

«Комунікаційні навички включають в себе здатність швидко зрозуміти і в повній мірі освоїти ті чи інші знання або досвід, а також уміння швидко, зрозуміло і повно довести ці знання до працедавця, до колег по роботі, до публіки – залежно від галузі, в якій працюєш, – каже він. – А випускники українських ВНЗ, на жаль, не мають таких ефективних навичок комунікацій».

Більше того, за словами Володимира Лавренчука, українські випускники програють боротьбу за високі посади не лише за кордоном, а й у себе на батьківщині.

Проблеми у сфері вищої освіти в Україні є, але вони не роблять українських випускників неконкурентоспроможними на західному ринку праці, вважає Сергій Квіт, президент НАУКМА .

«Усі наші студенти, які продовжують своє навчання за кордоном, мають чудові відгуки, вони є конкурентноздатними. Бо їхній культурний рівень є дуже високим, – наголошує пан Квіт. – Я хотів би сказати, що Києво-Могилянська академія – це приклад того, що ми можемо мати конкурентоздатні університети, які пропонують студентам саме те, що вони хочуть: англійську мову, українську мову, інтеграцію, конкуренцію і партнерство як сторони однієї медалі. У будь-якому разі усі українські університети разом із західними партнерами мають іти в одному правильному напрямку».

Благодійні фонди для університетів

Чого зараз найбільше потребують українські виші, то це автономії – академічної і фінансової, зазначає Сергій Квіт. Якщо академічної автономії українським вишам дещо побільшало (тепер самі ВНЗ, а також студенти можуть обирати половину всіх дисциплін до вивчення), то фінансово вони залежать від державних коштів, яких їм критично не вистачає.

Саме тому в комітеті Верховної Ради з питань науки та освіти зараз готується законопроект про приватні благодійні фонди для університетів – так звані ендаументи, на відсотки яких фінансуються зарплати викладачам, наукові дослідження та гранти для талановитих студентів. Українські фахівці впевнені, що такі фонди сприятимуть розширенню свободи університетів, підвищенню їх конкурентоздатності, а також інтеграції української освіти в європейський простір. Адже практика створення ендаументів поширена в Європі. Наприклад, цільовий капітал Оксфордського університету складає 5,4 мільярда доларів.

Джерело : Радіо Свобода